Max Orucov — підприємець і творець цифрових продуктів, засновник студії OnlyMaxon, яка створює сайти й застосунки на замовлення. Max також розвиває платформу yOdin для іноземних студентів, поєднуючи власні проєкти з навчанням за напрямом комп’ютерних наук у Vistula Academy. Його історія — про ранній старт, ризик, оригінальність і прагнення створювати своє під власним ім’ям.
Я почав працювати у 15. Не тому, що хтось змушував, а тому що доволі швидко стало зрозуміло: сидіти й чекати, поки життя почнеться саме, я не зможу. Тоді ж я зрозумів про себе головне — спокійне життя не для мене. Ризик — це моє паливо. Коли все стабільно й передбачувано, я починаю почуватися мертвим.
Одним із перших моїх проєктів була власна онлайн-гра — «Мафія». Паралельно я організовував ігрові вечори й турніри: збирав людей, вів столи, тримав зал. Це дало мені те, чого не навчають в університеті, — уміння прочитати людину за хвилину. Хто блефує, хто злиться, хто вже ухвалив рішення й ще не сказав. Я завжди опинявся в центрі уваги й навчився цим користуватися. Пізніше з’ясувалося, що в продукті це працює так само: код можна написати будь-який, але якщо ти не розумієш людину, для якої пишеш, ти пишеш у порожнечу.
Зараз у мене є власна студія — OnlyMaxon. Нас четверо. Ми робимо сайти й застосунки на замовлення, придумали та випустили власний мерч і поширюємо його. У студії є власний сайт — onlymaxon.com. Назва моя, і це принципово: я не хотів ховатися за безликим брендом. Люди, які працюють зі мною, знають, яка я людина, і знають, з ким саме мають справу.
Крім клієнтів, я веду власні проєкти. yOdin — платформа для іноземних студентів, побудована на зв’язці «звідки ти» × «де ти зараз»: в азербайджанця у Варшаві й турка в Берліні різні проблеми та різні відповіді, і це знання має накопичуватися, а не помирати в телеграм-чатах через два дні. Я розвиваю її не сам, а разом з університетами — працюю з ними напряму, тому що виходити на студентів через офіційні канали університету незрівнянно чесніше й ефективніше, ніж гнати рекламу ззовні. Ще є birklik.az — маркетплейс короткострокової оренди в Азербайджані, який нещодавно продав першу рекламу. Паралельно навчаюся комп’ютерних наук у Vistula Academy.
Мені абсолютно байдуже, що думають про мене сторонні люди. Я вважаю, що харизма, характер і манера спілкування мають бути своїми, а не зібраними з чужих. Неоригінальні люди сьогодні нікому не потрібні — їх надто багато, вони взаємозамінні, їх забувають за день. Так, я нарцис, і я цим пишаюся. Не більше й не менше.
Попри все це я дуже сильний овертінкер. Я переглядаю рішення по десять разів і завжди шукаю підводні камені — іноді це рятує проєкт, а іноді я просто гальмую там, де треба було давно запуститися. Друга моя проблема — я беруся за надто багато одразу: студія, власні продукти, університет. Щось із цього неминуче просідає, і, чесно кажучи, я досі не навчився нормально обирати, що відпустити.
Моя мета — бути тим, кого запам’ятовують. Не найбагатшим і не найправильнішим, а тим, кого не сплутаєш з іншим. Я хочу, щоб yOdin працював не в одному університеті, а в десятках, а birklik виріс із проєкту в бізнес. І друга мета, важливіша: я хочу допомагати людям, у яких немає нічого. Це моя мрія, і я хочу дійти до моменту, коли зможу робити це по-справжньому, а не словами.
У світі не залишилося місця для копій. Роби своє, зі своїм обличчям і під своїм ім’ям — навіть якщо страшно, навіть якщо рано, навіть якщо всі навколо роблять навпаки.